танення

танення
—————————————————————————————
та́нення
іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "танення" в других словарях:

  • танення — я, с. Дія за знач. танути 1 5) …   Український тлумачний словник

  • градус — а, ч. 1) Одиниця виміру плоского кута, що дорівнює 1/90 частині прямого кута. || Одиниця виміру дуги кола, що дорівнює 1/360 довжини кола. 2) Одиниця виміру температури (повітря, води, людського тіла і т. ін.). •• Гра/дус Ке/львіна (град. K) див …   Український тлумачний словник

  • сніговий — а/, е/. 1) Прикм. до сніг. || Зробл. із снігу або в снігу. Снігова баба. || Який несе сніг. || Який утворився зі снігу. •• Снігова/ люди/на те саме, що є/ті. Снігова/ вода/ вода, яка утворилася від танення снігу …   Український тлумачний словник

  • талий — а, е. Який трохи розтанув під впливом тепла; не мерзлий. || Такий, який буває під час танення снігу, льоду; насичений вологою. •• Та/ла вода/ вода, що утворилася внаслідок танення снігу, льоду …   Український тлумачний словник

  • абляція — ї, ж. 1) Зменшення маси снігу чи льоду на сніговому полі або льодовику внаслідок танення та випаровування. 2) Тепловий захист у ракетах, космічних кораблях і спускових апаратах. 3) мед. Хірургічне видалення органа або частини тіла …   Український тлумачний словник

  • багно — а/, с. 1) Болотисте місце; трясовина, болото (у 1 знач.). || Велика калюжа, грязьке місце. 2) тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, танення снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (у 2 знач.). Затоптати в багно. 3) перен. Про… …   Український тлумачний словник

  • випирання — я, с. 1) Дія за знач. випирати. 2) с. г. Оголення вузла кущіння разом із корінням в озимих злаків під час танення снігу, що спричиняється до загибелі рослин …   Український тлумачний словник

  • сераки — ів, мн. Крижані зубці на поверхні льодовика, що утворюються при обваленні та за нерівномірного танення льоду …   Український тлумачний словник

  • сніготанення — я, с. Танення снігу …   Український тлумачний словник

  • сніжник — I сн іжник а, ч. Накопичення снігу чи льоду на земній поверхні, що зберігається протягом теплого періоду року після танення снігового покриву. II сніжн ик а/, ч. Спеціально підготовлене місце для скупчення і зберігання снігу …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»